Споруди подвійного призначення: як поєднати функціональність з безпекою

Сучасне будівництво вимагає рішень, які забезпечують ефективне використання будівель та територій у звичайних умовах і водночас гарантують захист людей під час надзвичайних ситуацій. Споруди подвійного призначення відповідають цим вимогам. Вони поєднують буденну функціональність із можливістю служити захисним простором у разі небезпеки. Такі об’єкти можуть виконувати різні ролі: бути частиною громадських або адміністративних будівель, підземними паркінгами чи заглибленими приміщеннями. При необхідності вони трансформуються у захисні зони.

Для реалізації такого рішення потрібно не лише відвести вільне приміщення, а й заздалегідь визначити його призначення, місткість, конструктивні особливості, інженерне забезпечення, а також способи доступу і комфорт перебування людей під час надзвичайних подій. Проєктування споруд подвійного призначення вимагає одночасного врахування архітектурної функціональності і технічних стандартів безпеки.

Що таке споруда подвійного призначення?

Споруди подвійного призначення передбачають використання об’єкта не лише за основним функціональним призначенням, а й для захисту людей у разі потреби. У звичайних умовах така споруда або приміщення виконують свою стандартну роль. Це може бути, наприклад, підземний паркінг, частина підземної громадської будівлі, спортивний або оздоровчий простір, складське приміщення, підземна частина торговельного чи адміністративного комплексу, приміщення освітньої установи або інші об’єкти, пристосовані конструктивно і функціонально для певних потреб. У разі надзвичайної ситуації ці простори можуть додатково слугувати захисними укриттями. Такий підхід дозволяє уникнути будівництва окремих споруд, які більшу частину часу залишаються невикористаними, й інтегрувати захисні функції безпосередньо в існуючу архітектуру. Саме ця інтеграція є ключовою перевагою споруд подвійного призначення.

Чому споруди подвійного призначення стають важливою частиною сучасного будівництва?

Сучасне проектування громадських, житлових та комерційних будівель все частіше враховує безпеку людей не лише в звичайних умовах експлуатації. Будівля має залишатися функціональною у повсякденному використанні, але водночас бути готовою забезпечити належні умови для перебування людей у разі надзвичайних ситуацій. Це питання особливо важливе для житлових комплексів, шкіл і дитячих садків, лікарень, адміністративних будівель, торговельних центрів, офісних та спортивних споруд, а також громадських і багатофункціональних комплексів. Водночас захисні функції не повинні робити об'єкт незручним або економічно неефективним. Тому завдання проектувальника полягає у пошуку балансу між ефективною щоденною експлуатацією та забезпеченням готовності будівлі до використання в особливих умовах.

Функціональність і безпека: чому їх потрібно проєктувати одночасно

Однією з поширених помилок є сприйняття захисної споруди або споруди подвійного призначення як окремого елемента, який можна додати до готового архітектурного проєкту. Насправді її характеристики впливають на багато проєктних рішень. На початковому етапі необхідно визначити розташування споруди, кількість людей, яких вона повинна вміщувати, способи доступу та евакуації, необхідні внутрішні приміщення, організацію інженерних систем та повітрообмін, проходження комунікацій, санітарно-гігієнічні умови, а також використання простору у звичайний час. Якщо ці питання вирішувати після завершення архітектурного проєкту, доводиться змінювати планування, конструкції і мережі. Тому безпека має бути врахована вже на етапі розробки концепції будівлі.

Вибір місця для споруди подвійного призначення

Вибір місця для будівлі з подвійним призначенням має принципове значення. Під час визначення розташування слід враховувати не лише зручність доступу у звичайний час, а й можливість швидкого використання приміщення за його призначенням.

При виборі аналізують розміщення будівлі на земельній ділянці, кількість людей, які перебуватимуть поруч, відстань від основних функціональних зон, доступність входів, можливість облаштування евакуаційних виходів, рельєф місцевості, ґрунтові умови і рівень ґрунтових вод. Важливо також врахувати наявність інженерних мереж, можливість під’їзду спеціальної техніки та зв’язок із сусідніми будівлями.

Для підземних і заглиблених споруд особливу увагу приділяють інженерно-геологічним умовам. Характеристики ґрунту й рівень ґрунтових вод визначають вибір конструкції фундаменту, гідроізоляції, дренажу та інших технічних рішень. Перед початком проєктування необхідно точно визначити місткість споруди, тобто кількість людей, які повинні перебувати у ній. Цей показник впливає на всі подальші рішення.

Від місткості залежать площа приміщень, кількість входів і виходів, ширина проходів, кількість санітарних приладів, вентиляція, водопостачання, електропостачання, організація внутрішнього простору, запаси ресурсів і параметри евакуаційних шляхів. Розрахункова місткість має визначатися не приблизно, а відповідно до функціонального призначення об’єкта та вимог чинних нормативних документів.

Планування приміщень

Планування приміщень у споруді подвійного призначення має враховувати можливість її експлуатації за двома різними сценаріями. У звичайних умовах приміщення виконує основну функцію, наприклад, підземний рівень може слугувати паркінгом. Однак, якщо будівля розрахована на подвійне використання, її проєкт повинен передбачати зміну режиму роботи. Для цього необхідно забезпечити організований доступ людей, можливість розміщення певної кількості осіб, функціонування систем життєзабезпечення, використання санітарних приміщень, вентиляцію, освітлення, зв’язок та безпечний вихід з приміщень. Усі ці елементи мають бути раціонально інтегровані в простір, не перешкоджаючи основній функції.

Щодо евакуаційних та аварійних виходів, важливим є забезпечення безпеки при виході людей, що позначає необхідність не лише основного входу, а й додаткових шляхів евакуації. Проєктування враховує кількість виходів, їх розташування, ширину проходів, довжину шляхів, напрямки руху, а також потенційне блокування окремих ділянок. Також звертається увага на доступність виходів для маломобільних груп та захист комунікацій і проходів.

Евакуаційні маршрути мають бути логічними і зрозумілими, особливо на об’єктах із великою кількістю людей, які можуть не знати планування будівлі.

Вентиляція, повітрообмін, водопостачання та санітарні умови

Вентиляція і повітрообмін у будівлях подвійного призначення відрізняються від традиційних підземних приміщень необхідністю створення комфортних умов для перебування людей. Проєкт передбачає розробку інженерних рішень, що забезпечують відповідні параметри повітря залежно від функціонального призначення будівлі та нормативних вимог. Система вентиляції має враховувати кількість людей, площу приміщень, режим їх використання, сумісність з іншими інженерними системами та конструктивними особливостями будівлі. Важливим є правильне розміщення вентиляційних каналів і обладнання, щоб уникнути перетину з несучими елементами та конфліктів із іншими системами.

Щодо водопостачання та санітарних умов, для будівель з присутністю людей потрібно забезпечити відповідний рівень санітарно-гігієнічних вимог. Проєкт враховує джерело водопостачання, чисельність користувачів, необхідність санітарних приміщень, систему відведення стічних вод, а також можливість стабільної роботи систем і наявність резервних рішень за потреби. Планування розміщення санітарних вузлів рекомендується виконувати на початкових стадіях проєкту, що дозволяє ефективно організувати вертикальні комунікації й уникнути прокладання інженерних мереж через вже зведені конструкції.

Електропостачання в споруді має відповідати вимогам надійності та забезпечувати роботу освітлення, вентиляційного обладнання, систем зв’язку, сигналізації, насосів, систем контролю і іншого устаткування. Під час проєктування визначаються електричні навантаження і розробляються відповідні рішення для електропостачання. Для забезпечення безперебійної роботи обладнання в критичних умовах можуть передбачатися резервні джерела живлення відповідно до галузевих нормативів і характеристик конкретного об’єкта.

Конструктивна безпека

Конструктивна безпека споруди подвійного призначення вимагає врахування її особливостей під час проєктування. Конструктор працює з фундаментом, стінами, перекриттями, а також бере до уваги функціональні особливості об’єкта. Проєкти включають розрахунки для фундаментів, зовнішніх і внутрішніх стін, колон, балок, перекриттів, покриттів, сходів, захисних конструкцій, а також отворів і проходок для інженерних систем.

Для підземних споруд важливими факторами є навантаження від ґрунту, гідростатичний тиск, характеристики ґрунтів та вплив ґрунтових вод. Тому конструктивні рішення базуються на результатах інженерних вишукувань.

При розміщенні споруди під землею або частково заглиблено особливу увагу приділяють захисту від вологи. Вода може проникати через ґрунтові води, опади, капілярну вологу, стики конструкцій і технологічні проходки. Для запобігання вологи застосовують комплекс заходів: гідроізоляцію, дренаж, водовідведення, герметизацію стиків та відповідні конструктивні рішення. Гідроізоляцію рекомендується планувати одночасно з фундаментом і стінами, щоб уникнути проблем з протіканням у майбутньому.

Пожежна безпека не повинна поступатися функціональності споруди. Під час проєктування враховують евакуаційні шляхи і виходи, протипожежне розділення, вогнестійкість конструкцій, систему пожежної сигналізації, оповіщення, аварійне освітлення та протидимний захист згідно з нормативами. Також беруть до уваги характеристики оздоблювальних матеріалів. Особливу увагу приділяють об’єктам у багатофункціональних будівлях, де потрібно узгодити вимоги пожежної безпеки для різних функціональних зон.

Споруди подвійного призначення 

1. Споруди подвійного призначення у житлових комплексах передбачають інтеграцію захисних приміщень у загальну структуру. При проєктуванні враховують кількість мешканців, конфігурацію комплексу, підземні рівні та зручність доступу. Наприклад, підземний паркінг може виконувати додаткову функцію захисної споруди, за умови дотримання відповідних вимог. Важливо чітко організувати входи, виходи, зв’язок із житловою частиною, евакуаційні маршрути, системи вентиляції, водопостачання, електропостачання та пожежної безпеки.
2. У школах та громадських будівлях питання безпеки є особливо актуальним через велику кількість одночасних відвідувачів. При проєктуванні таких споруд враховують вік дітей, умови навчального процесу та рух учнів. Захисне приміщення повинно знаходитись у логічній близькості до будівлі та бути легко доступним. Планування має забезпечувати безпечне і впорядковане переміщення людей до захисних зон без скупчень.
3. У багатофункціональних комплексах завдання ускладнюється через різноманітність зон: житлових, торговельних, офісних, ресторанних, спортивних, паркінгових та громадських. Споруди подвійного призначення необхідно гармонійно впроваджувати у загальну структуру, при цьому важлива скоординована робота архітекторів, конструкторів та інженерів для комплексного вирішення завдань.

Поширені помилки під час проєктування

• Часто захисні функції додають після завершення основної архітектурної концепції. Це може призвести до необхідності коригування планування, конструкцій і інженерних мереж, що впливає на загальний процес будівництва.
• Часто не враховують реальну місткість приміщень. Хоча на перший погляд розмір здається достатнім, після розміщення людей, обладнання і зон вільного простору його може виявитися недостатньо.
• Особливу увагу слід приділяти вентиляції, особливо у підземних та заглиблених приміщеннях, де цей аспект набуває критичного значення.
• Важливо продумати сценарії повсякденного використання. Якщо простір не пристосований для зручного щоденного користування, він може залишатися переважно непотрібним, що підвищує витрати без практичної вигоди.
• Необхідно також передбачити зручні маршрути до приміщень. Навіть технічно правильне за структурою приміщення може бути незручним, якщо до нього складно добиратися.
• Інженерні мережі, такі як вентиляція, водопостачання, каналізація, електропостачання, повинні проєктуватися комплексно і узгоджуватися з конструктивними рішеннями, а не розроблятися окремо. 
• Використання приміщень має відповідати проєктним сценаріям. Будь-які зміни в експлуатації можуть впливати на функціональність споруди із захисним призначенням, тому необхідно дотримуватися проєктних вимог.

Які нормативні документи враховують?

Проєктування споруд подвійного призначення в Україні здійснюється з урахуванням вимог чинної нормативної бази. Залежно від типу і функції об’єкта застосовують положення таких нормативних документів, як ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», ДБН В.1.2-4 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту», ДБН В.1.1-7 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», ДБН В.2.2-40 «Інклюзивність будівель і споруд», а також інших ДБН, ДСТУ та нормативно-правових актів залежно від конкретного об’єкта.

Важливо використовувати актуальні редакції нормативних документів, оскільки вимоги до проєктування можуть змінюватися. 

Також не можна визначити всі параметри споруди подвійного призначення лише за її назвою. Потрібно враховувати місткість, розташування, основне призначення будівлі, поверховість, конструктивну схему та інші характеристики.

Чому проєктування краще довірити фахівцям?

Проєктування споруди подвійного призначення вимагає врахування кількох напрямів одночасно — архітектури, конструкцій, інженерії, пожежної безпеки та безпекових норм. Помилки в одному з цих розділів можуть призвести до проблем в інших. Наприклад, зміни в плануванні можуть впливати на системи вентиляції, розташування інженерних мереж, конструкції та евакуаційні шляхи. Тому найкращі результати дає комплексний підхід, коли всі частини проєкту узгоджені між собою.  

У компанії ДРІМБУДПРОДЖЕКТ проєктування сприймають як цілісний процес, де функціональність будівлі поєднується з вимогами безпеки. Спершу визначаються параметри об’єкта — його призначення, місткість, умови земельної ділянки та побажання замовника. Потім розробляють архітектурну концепцію, що передбачає використання простору в двох режимах. Конструктори опрацьовують несучі та огороджувальні елементи, а інженери — системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання та інші комунікації. Всі ці рішення мають бути узгоджені між собою.  

Метою є створення не просто приміщення з формальною здатністю до подвійного використання, а функціонального об’єкта, де безпека є інтегрованою частиною архітектурних і інженерних рішень.

Висновок

Споруди подвійного призначення демонструють, як сучасне проєктування поєднує функціональність будівлі з можливістю захисту людей. Завдання полягає не просто у виділенні окремого приміщення, а в комплексному опрацюванні розташування, місткості, планування, конструкцій, евакуації, вентиляції, водопостачання, електропостачання, пожежної безпеки, доступності та сценаріїв використання.

Якщо врахувати всі ці фактори ще на початку проєктування, захисна функція інтегрується у повсякденну експлуатацію будівлі без втрати комфорту і функціональності. Тому варто розпочинати проєктування споруд подвійного призначення з аналізу всього об’єкта та його можливих варіантів використання, а не з пошуку вільного приміщення. Для складних об’єктів важливо залучити проєктну компанію на етапі формування концепції. Це дає змогу врахувати нормативні вимоги, узгодити архітектурні, конструктивні та інженерні рішення й знизити ризик значних змін під час подальшого проєктування або будівництва.